Александров А. Друк
Понеділок, 12 липня 2010, 16:30

АЛЕКСАНДРОВ
Анатолій Миколайович
(1888-1982)

Радянський композитор, піаніст, педагог. Народний артист СРСР (1971). Доктор мистецтвознавства (1941). Вивчав теорію музики у С. І. Танєєва (1907-10). У 1916-му – закінчив Московську консерваторію з класу фортепіано (К. М. Ігумнов) і композиції (С. М. Василенко). З 1923 викладач, а з 1926 – професор Московської консерваторії. Серед його учнів – плеяда майбутніх видатних митців.
Александров особливо яскраво проявив себе в вокальному та інструментальному камерних жанрах. Його творчість характеризується поєднанням тонкого просвітленого ліризму і романтичної схвильованості, витонченістю форми. Романси Александрова за масштабами та інтенсивністю мелодійного розвитку, відпрацьованістю фортепіанної партії іноді близькі до вокальних поем ("З Олександрійських пісень", вокальні сюїти "Три кубка", "Людині в дорозі", цикл "Вірність"). Разом з тим романсам Александрова притаманна вишуканість деталей, тонкість втілення класичної та сучасної поезії. До кращих творів Александрова відносять романси на вірші Пушкіна, Баратинського, Тютчева. У камерно-інструментальних творах помітно прагнення до симфонізації музичного матеріалу. Чільне місце в творчості композитора посідають обробки пісень різних народів, що вплинули і на тематизм ряду творів композитора.
Автор статей, спогадів про С. І. Танєєва, С. В. Рахманінова.