Шабріє Друк
Неділя, 04 липня 2010, 22:27

ШАБРІЄ
Алексіс-Еммануель

Alexis-Emmanuel Chabrier
(1841 - 1894)

Унікальне "кабінетне фото" Шабріє з його автографом. Фото було підписане композитором для свого сучасника, видатного вагнерівського диригента Фелікса Моттля (Felix Mottl). Напис говорить: "Моттлю, Феліксу Моттлю, від навіки відданого друга Шабрі Еммануеля"Французький композитор романтичного напряму. Найбільш відомі твори: рапсодія для оркестру «Іспанія» і «Радісний марш». Творчість Шабріє вплинула на таких композиторів як Дебюссі, Равель, Стравінський, Пуленк, Ріхард Штраус, композиторів групи «Шістка».
Нечисленна за кількістю музика Шабріє – легка, оптимістична, яскрава, мелодійна. Відрізняється багатством гармонії, ритму і оркестровки. Крім опер, композитор також був автором оркестрових творів, що включають у себе Lamento і Larghetto для валторни й оркестру (обидва - 1875), рапсодію для оркестру «Іспанія» (1883) та зроблені в 1888 оркестровки фортепіанних п'єс, що включають Пасторальну прелюдію, Радісний марш і Пасторальну сюїту. Серед його фортепіанних творів, окрім «П'єс-картин», виділяється «Фантастичне Бурра», написане в 1891, а дооркестроване Феліксом Моттлем у 1898. Також Шабріє був автором пісень.
Шабріє народився в містечку Амбер в Оверні в родині адвоката. З шести років він почав займатися музикою, а 1859 роком датуються його перші твори для фортепіано. Після переїзду сім'ї в Клермон-Ферран у 1852 Шабріє паралельно з навчанням в ліцеї брав уроки у польського емігранта скрипаля Олександра Тарновського, а з переїздом до Парижа в 1856 вступив до ліцею Сен-Луї, де отримав ступінь бакалавра. Після закінчення школи права в 1861 вступив на службу в міністерство внутрішніх справ. Одночасно Шабріє продовжував писати фортепіанні п'єси і поряд з інтересом до Вагнера познайомився з „парнасцями” і працював над двома незавершеними оперетами на лібрето Поля Верлена. У 1873 Шабріє одружився на Марі-Аліс Дежан, з якою мав трьох синів, один з яких помер у ранньому дитинстві. Він починає працювати для театру, першим завершеним твором для якого стала опера «Зірка», успішно поставлена в 1877 (оперу ставлять і досі, але для неї дуже непросто знайти відповідний тенор). У цей період Шабріє все частіше з’являється в артистичних колах Парижа, де підтримує знайомство з композиторами Форе, Шоссон, д'Енді і такими художниками, як Мане, Дега, Фантом-Латур.
У 1880 Шабріє йде у відставку і повністю присвячує себе музичним заняттям, ставши помічником Шарля Лауро в популяризації німецької музики. У тому ж році з'являються «П'єси-картини» – фортепіанний цикл з десяти п'єс У 1882 Шабріє здійснює подорож до Іспанії, після чого з'являється рапсодія для оркестру «Іспанія», що стала найбільш відомим твором композитора. Написану в 1885 оперу з англосаксонських часів «Гвендолін» була знято з репертуару після двох постанов уявлень через банкрутство імпресаріо. У 1887 Шабріє завершує оперу «Король мимоволі», присвячену королю Польщі Генріху Валуа, яка разом з «Гвендолін» з успіхом йде в Лейпцігу і Мюнхені.
В останні роки життя Шабріє зазнавав серйозної фінансової скрути, страждав від сифілісу і депресії, викликаної невдачею опер у Франції. У 1893 він був паралізований і помер на наступний рік. Незважаючи на своє бажання бути похованим поряд з Мане, композитор був похований на кладовищі Монпарнас.
Також Шабріє був колекціонером, що збирав в основному роботи своїх друзів-імпресіоністів, в тому числі Мане, Моне, Сезанна, Ренуара, Сіслея. Серед інших робіт в його колекції знаходився «Бар в Фолі-Бержер» Мане.