Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 150 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Grieg - Piano Concerto In A Minor, Op. 16-2. Adagio
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
Tchaikovsky - Swan Lake - Act 1: Pas De Trois: D) Moderato
Слухачів: 13
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

28 березня 2024
King George I 1660
Maxim Gorky 1868
Paul Whiteman 1891
Dame Flora Robson 1902
Tony Bartley 1919
Sir Dirk Bogarde 1921
Michael Parkinson 1935
Neil Kinnock 1942
Sir Robert Eyre 1943
Richard Stilgoe 1943
Matthew Corbett 1948
Nasser Hussain 1968

Фото дня

ee.jpg
Даллапіккола PDF Друк e-mail
Вівторок, 15 червня 2010, 13:34

ЛУЇДЖІ ДАЛЛАПІККОЛА
Luigi Dallapiccola
(1904 - 1975)

Даллапіккола - один із творців сучасної італійської опери. Від класиків епохи бельканто - Белліні, Верді, Пуччіні - він успадкував емоційність мелодійної інтонації і при цьому використовував складні сучасні виразні засоби. Даллапіккола першим з італійських композиторів звернувся до методу додекафонії. Автор трьох опер, Даллапіккола творив у різних жанрах: для хору, оркестру, для голосу з оркестром або з фортепіано. Під час першої світової війни, коли австрійський уряд закрив школу його батька (викладача грецької мови), сім'я переїхала в м.Грац. Там Даллапіккола вперше побував в оперному театрі, найбільше враження справили на нього опери Р. Вагнера. Мати одного разу помітила, що, коли хлопчик слухав Вагнера, в ньому тамувалося почуття голоду. Послухавши оперу "Летючий голландець", тринадцятирічний Луїджі вирішив стати композитором.

Даллапіккола закінчив консерваторію у Флоренції за класом фортепіано (1924) і композиції (1931). У середині 30-х рр (можливо, не без впливу зустрічі з А. Бергом, найбільшим композитором-експресіоністом) Даллапіккола звернувся до додекафонної техніки. Слідом за Бергом і Шенбергом Даллапіккола застосовує додекафонію для передачі підвищеного емоційного напруження і навіть як своєрідний засіб протесту. Згодом композитор скаже: "Мій шлях музиканта, починаючи з 1935-36 років, коли я остаточно усвідомив первісне варварство фашизму, який прагнув задушити іспанську революцію, йде в прямій до нього опозиції. До цього часу відносяться і мої додекафоніческіе досліди. Адже в той час" офіційна "музика та її ідеологи оспівували фальшивий оптимізм. Я не міг не виступити тоді проти цієї фальші".

Популярність прийшла з постановкою першої ж опери "Нічний політ" в 1940 р., написаної за повістю Сент-Екзюпері. Не раз композитор звертався до теми протесту проти насильства над людською особистістю. У кантаті "Пісні в'язнів" (1941) використовуються тексти молитви Марії Стюарт перед стратою, останньої проповіді Дж. Савонаролі і фрагменти з трактату античного філософа Боеція, засудженого до смерті. Прагнення до свободи втілилося і в опері "В'язень" (1948), де використані сюжети новели В. Ліль-Адана і роману "Легенда про Уленшпігель" Ш. де Костера.

Крах фашизму дозволив Даллапіккола активніше впливати на музичне життя: у перші повоєнні роки він працює музичним критиком і секретарем Товариства італійської сучасної музики. Ім'я композитора стало авторитетним і за кордоном. Його запрошують на педагогічну роботу до США і Австрії.

Починаючи з 50-х рр Даллапіккола ускладнює свій стиль, що проявилося і в найзначнішому творі цих років - опері "Улісс" ("Одіссей"), поставленій в 1968 р. у Берліні. Згадуючи дитинство, композитор писав, що всі персонажі поеми Гомера (завдяки професії батька) були для його родини живими та близькими родичами чи друзями. Даллапіккола і раніше написав чимало творів на слова давньогрецьких поетів: Сафо, Алкея, Анакреона. Але головною справою для нього була опера. У 60-ті рр з'являються його дослідження цього жанру. "Опера здається мені засобом, найбільш придатним для вираження моїх думок ... вона зачаровує мене", - так висловив своє ставлення до улюбленого жанру сам композитор.

За матеріалами статті К.Зенкіна