Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 177 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Buxtehude - Unknown
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
Liszt - Consolation #3 in D Flat
Слухачів: 14
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

25 березня 2023
Arturo Toscanini 1867
Bela Bartok 1881
David Lean 1908
Sir Peter Gibbings 1929
Humphrey Burton 1931
Aretha Franklin 1942
Paul Michael Glaser 1943
Sir Elton John 1947
Melanie Blatt 1975

Фото дня

tchaikovsky.jpg
Веберн PDF Друк e-mail
П'ятниця, 03 вересня 2010, 19:02

Антон фон ВЕБЕРН
Anton von Webern
(1883 – 1945)

З 1895 навчався у Едвіна Комауера грі на фортепіано і віолончелі. Вивчав музикознавство у Віденському університеті під керівництвом Ґвідо Адлера (1902-06). З 1904 по 1908 Веберн займався композицією у Арнольда Шенберґа, який справив найсерйозніший вплив на формування його громадянських і творчих рис. Творчі контакти Веберна зі своїм вчителем тривали все життя. У класі Шенберґа Веберн зблизився також з іншим видатним композитором Альбаном Берґом. Їх тріумвірат увійшов до історії музики під назвою «Нова віденська школа».
З 1908 Веберн працював як оперний і симфонічний диригент в містах Австрії і Німеччини, а також в Празі.
Учень і послідовник творця т.з. «атональної» школи Шенберґа Веберн довів її принципи до крайніх форм вираження. Він використовував в своїх творах додекафонічну і серійну техніку. Для його музики характерні гранична афористичність, стислість, лаконізм, економія і концентрація музичних виразних засобів, а також строгість, піднесеність та ірреальність музичних образів. Гранична звукова рафінованість поєднується в музиці Веберна з жорсткою конструктивною схемою і абстрактністю мислення.
Він автор симфонічних, камерно-інструментальних, вокальних і хорових творів, з яких тільки 31 помічені номерами opus’ів. Він також автор літературних праць, поезії, драми «Мертвий» (1913) музичних досліджень і статей, аналізів власної музики, циклу бесід «Шлях до нової музики» виданого посмертно в 1960, і т. д.
Творчість Веберна справила величезний вплив на розвиток післявоєнного музичного авангарду на Заході включаючи таких композиторів як Стравінський, Булез, Штокхаузен та ін. В 1960-х роках з епохою «відлиги» творчість Веберна стає відомою в СРСР і справляє значний вплив на композиторів «шістдесятників» – Денисова, Шнітке, Губайдуліну, Канчелі та українських композиторів – В. Сильвестрова, В. Годзяцького та Л.Грабовського.
Життя Веберна обірвалося трагічно незабаром після закінчення війни. 15 вересня 1945 року близько 10 години вечора, вийшовши з будинку, щоб викурити сигару, Веберн був застрелений з пістолета трьома пострілами нетверезим солдатом американської армії, який помилково прийняв спалах сірника, запаленого Веберном, за щось небезпечне.