Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 163 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Vivaldi - Violin Concerto In E, Op. 8/1,"The Four Seasons (Spring)" - 3. Danza Pastorale
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
Franz Schubert - Symphony #5 In B Flat, D 485 - 3. Menuet & Trio
Слухачів: 18
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

29 березня 2024
Sir William Walton 1902
Philip Ahn 1905
Ruby Murrey 1935
Sir John Vane 1927
Sheila Kitzinger 1929
Lord (Norman) Tebbit 1931
James Moody 1925
Eric Idle 1943
John Major CH, MP 1943
John Suchet 1944
Elle Mac Pherson 1965
Jonathan Davey! 1965

Фото дня

098.jpg
Бузоні PDF Друк e-mail
П'ятниця, 20 серпня 2010, 12:26

Данте Мікеланджело Бенвенуто Ферруччо БУЗОНІ
Dante Michelangelo Benvenuto Ferruccio Busoni
(1866 – 1924)

Італійський композитор, піаніст, диригент і музичний педагог.
У своїй творчості Бузоні в значній мірі підсумував шляхи, що пройшла академічна музика до нього. Це добре помітно вже з тієї ролі, які відіграють у його спадщині транскрипції, насамперед, творів Й. С. Баха. Значною популярністю користуються транскрипції для фортепіано органної Токати й фуги ре мінор та скрипкової Чакони ре мінор (масштаб бахівського твору робить транскрипцію набагато складнішою). Однак межа між транскрипцією та оригінальною роботою в Бузоні досить невиразна: він широко застосовує цитати та варіації. Так, найбільш відома п'єса Бузоні для фортепіано соло – «Fantasia Contrappuntistica» (перша редакція 1910) – являє собою розгорнуту фантазію на тему останньої, незакінченої фуги Баха з «Мистецтва фуги». Серед авторів, чиї здобутки Бузоні так чи інакше використав у своїй творчості, – Моцарт, Паганіні, Бізе, Ліст. Такий підхід був для Бузоні принциповим: в «Ескізі нової естетики музичного мистецтва» він писав про те, що для створення нової музики необхідно витягти квінтесенцію з музичної культури минулого.
У дусі пізнього романтизму Бузоні тяжів у своїй творчості до композицій великого масштабу і значної технічної складності. Так, його фортепіанний концерт (1904) триває 70 хвилин, гру соліста супроводжує оркестр максимального складу, а в останній частині вступає захований від слухачів хор.
Бузоні – автор трьох опер: «Вибір нареченої» (1911), «Турандот» і «Арлекіно» (обидві – 1917). Над четвертою, «Доктором Фаустом», він почав працювати в 1916, але завершити не встиг. Опера була закінчена учнем Бузоні Ярнахом за рукописами і чернетками; в 1980-х рр. дослідник творчості Бузоні Ентоні Бомонт запропонував інше завершення, з використанням матеріалів тих нотних рукописів Бузоні, які Ярнаху не були доступні.
Бузоні також часто виступав як редактор і публікатор музики інших композиторів. Найбільшою мірою він виявив себе як публікатор Баха, причому досить активно впливаючи на оригінальну партитуру: у виданому Бузоні повному зібранні клавірних п'єс Баха розставлені темпи, фразування, розгорнуті пропозиції з інтерпретації (аж до позначення можливих скорочень при концертному виконанні). Бузоні також публікував партитури Бетховена, Шопена, Шумана, Брамса та інших.