Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 155 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Beethoven - Symphony #3 In E Flat, Op. 55, "Eroica" - 1. Allegro Con Brio
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
Schumann - Carnaval - Aveu
Слухачів: 16
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

29 березня 2024
Sir William Walton 1902
Philip Ahn 1905
Ruby Murrey 1935
Sir John Vane 1927
Sheila Kitzinger 1929
Lord (Norman) Tebbit 1931
James Moody 1925
Eric Idle 1943
John Major CH, MP 1943
John Suchet 1944
Elle Mac Pherson 1965
Jonathan Davey! 1965

Фото дня

bb3b4d844f1dde00677c57234db3e908.jpg
Булез PDF Друк e-mail
Четвер, 19 серпня 2010, 20:45

П'єр БУЛЕЗ
Pierre Boulez
(1925)


Народився у містечку Монбрізон на Південному Сході Франції. У 1942-45 навчався в Паризькій консерваторії в О.Мессіана. В 1945-46 студіював серійну техніку під керівництвом Рене Лейбовіца.
Як композитор Булез став одним з лідерів європейського композиторського авангарду в 1950-60 роки. У творах початку 1950-х років використовував пуантилістичну та серіальну техніки. Зокрема у творах Polyphonie X (1950-51) для 18 інструментів, два musique-concrète Études (1951-52), та Structures для двох фортепіано. Найвідомішим твором цих років вважається кантата «Молоток без майстра» (Le marteau sans maître, 1952) на слова поета-сюреаліста Рене Шара (René Char), що розвив традиції, закладені Другою Віденською школою; зокрема, вокальний стиль шпрехґезанґ (Schprechgesang) та серійні техніки.
З кінця 1950-х років П'єр Булез відмовляється від ортодоксальної серіальності і експериментує в царині обмеженої алеаторики. Показовими є його Третя фортепіанна соната. оркестрові і камерні твори (Eclat (1965), Domaines (1961-68) та Rituel in Memoriam Bruno Maderna). На відміну від Кейджа, у творах Булеза алеаторика зводиться переважно не до імпровізації виконавців, а лише до вибору виконавцями одного із запропонованих варіантів виконання.
Булез написав низку творів для електроінструментів, зокрема квартет для чотирьох хвиль Мартено (1945-46), та Répons і Dialogue de l'ombre double (1980-ті роки) для електроніки та акустичних інструментів, а також і Poésie pour pouvoir (1958) для електроніки з оркестром.