Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 150 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір


Зараз лунає NOW
- Автор - Назва:
Schubert - String Quartet No.14 in D Minor, D.810 - allegro
Наступний NEXT
- Автор - Назва:
Liszt - Années De Pèlerinage - Year 3: Marche Funèbre
Слухачів: 19
Кбіт/сек: 128

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

29 березня 2024
Sir William Walton 1902
Philip Ahn 1905
Ruby Murrey 1935
Sir John Vane 1927
Sheila Kitzinger 1929
Lord (Norman) Tebbit 1931
James Moody 1925
Eric Idle 1943
John Major CH, MP 1943
John Suchet 1944
Elle Mac Pherson 1965
Jonathan Davey! 1965

Фото дня

lira.jpg
Ґалуппі PDF Друк e-mail
Вівторок, 10 серпня 2010, 20:20

Бальдассаре ҐАЛУППІ
Baldassarre Galuppi
(1706 – 1785)

Народився 18 жовтня 1706 у Венеції. Музичну освіту отримав у консерваторії «Інкурабілі» під керівництвом А. Лотті, і вже в кінці 20-х років в театрах Італії почали ставити його численні опери. З 1741 він три роки працює як оперний композитор у Лондоні. Твори, написані ним тут, знайшли гарячий відгук у середовищі музичної еліти і принесли йому велику популярність. А його опери «Пенелопа» і «Сципіон в Карфагені» мали особливий успіх серед лондонської публіки.
1765 рік. Ґалуппі запрошений до Петербурга керувати придворною співочою капелою, в якій на той час вже працював майбутній український композитор Дмитро Бортнянський. На кілька років він стає учнем маестро. Паралельно Ґалуппі був диригентом італійської опери. З самого початку він був дуже незадоволений низьким рівнем музичної майстерності петербурзького оркестру. На жаль, спроба підвищити цей рівень успіху не принесла, і через три роки, незважаючи на золоті обіцянки російської цариці, маестро залишає Петербург і повертається додому.
Ґалуппі цілком заслужено був названий сучасниками творцем жанру італійської комічної опери. Найкращі з них були написані на лібрето Карло Ґольдоні. Плідна співдружність двох найталановитіших представників культури того часу тривала близько п'ятнадцяти років. Результатом її стали справжні шедеври італійської комічної опери: «Аркадія» (1749), «Місячний світ» (1750), «Сільський філософ» (1754) і «Дияволиця» (1755).
З 1748 Ґалуппі був помічником капельмейстера, а з 1762 року і до кінця життя – капельмейстером собору святого Марка і директором консерваторії «Інкурабілі» у Венеції. Тієї ж, яку він закінчив у далекій юності.