Классика - онлайн! Перша Українська Радіостанція Класичної Музики

Пошук

Ви не один!

На даний момент 157 гостей на сайті

Про Погоду

Наш Ефір

Зараз лунає NOW
Reload the page please

Facebook user?

Опитування

Слухати класичну музику – це для Вас:
 

День народження

27 квітня 2024
Samuel Morse 1791
Walter Lantz 1900
Jack Klugman 1922
Sandy Dennis 1927
Michael Fish 1944
Ann Peebles 1947
Sheena Easton 1959
Darcey Bussell 1969
Mica Paris 1969

Фото дня

169.jpg
Берґ PDF Друк e-mail
Середа, 28 липня 2010, 14:03

БЕРҐ
Альбан Марія Йоганнес

Alban Maria Johannes Berg
(1885 – 1935)

Народився у міщанській австрійській сім'ї середнього достатку. Отримав типову домашню музичну освіту. З потугами здобувши середню освіту, у 1904 був прийнятий до Віденської консерваторії в клас композитора Арнольда Шенберґа, який саме розпочав експериментувати в атональній музиці.
Закінчивши навчання, Берґ почав композиторську роботу, одночасно працюючи бухгалтером. В 1911 одружився із співачкою Геленою Наговскі. В 1915 був призваний до військової служби. Та за рік його демобілізували через слабке здоров'я (страждав на астму). Служба в армії схилила його до написання опери «Воццек», за однойменною драмою Бюхнера. Прем'єра опери успішно відбулася у 1925.
В 1919 разом з Шенберґом заснував Музичне Товариство, метою якого було виконання творів сучасних композиторів-новаторів.
Творчості Берґа притаманне використання атональності й додекафонії, однак зустрічається й тональна або частково тональна музика, що має риси естетики пізнього романтизму. Серед найвідоміших композицій Альбана Берґа, поряд із операми Воццек і Лулу – камерний концерт для фортепіано, скрипки i 13 духових інструментів (1925) та Лірична сюїта для струнного квартету (1926). В обох Берґ поєднав додекафонію і тональності. Останнім твором Берґа став Скрипковий концерт «Пам'яті Ангела», присвячений трагічно загиблій у 19-річному віці Манон Гропіус, доньці Альми Малер (вдови Ґустава Малера) i архітектора Вальтера Ґропіуса. Композитор встиг завершити в партитурі лише дві дії опери Лулу. Решту реставрували сучасники.